Індекс рубрикатора НБУВ: Л71-106

Рубрики:

Високомолекулярні сполуки (полімери) та пластмаси

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив деяких акрилових мономерів та олігомерів на адгезію фотополімерних плівок у системі скло - адгезив - метал. Визначено концентраційні інтервали, у яких акрилові компоненти сприяють посиленню адгезії.

Досліджено хімізм ряду процесів, що відбуваються під час фотополімеризації наповненої композиції. Показано зміну полімеризації здатності композицій, що тверднуть під дією УФ-світла, після введення наповнювача неорганічної природи.

Досліджено вплив кремнезему на процес фотополімеризації (ФП), структуру та міцність олігоефіракрилатних композитів залежно від його дисперсності та стану поверхні. Виявлено, що зі збільшенням концентрації кремнезему характеристики ФП (швидкість, ступінь конверсії, кількість радикалів) змінюються немонотонно. З'ясовано, що введення кремнезему А-175 знижує швидкість ФП. Встановлено концентрації кремнезему, за яких ступінь конверсії зростає. Зазначено, що наповнення олігоефіракрилатів кремнеземами А-100, А-175, А-300, А-450 не змінює пошарового характеру нарощування фотополімеру, але гальмує його та викликає нерівномірність тверднення. За методом ЕПР-спектроскопії встановлено, що гідроксильований кремнезем стабілізує радикали в опроміненій композиції. На підставі аналізу ІЧ-спектрів виявлено високу сумісність кремнезему з олігоефіракрилатами за рахунок утворення водневих зв'язків. Знайдено, що показники міцності композитів зростають зі зменшенням питомої поверхні кремнезему. Виявлено характер зв'язку модифікаторів з поверхнею кремнезему, визначено їх вплив на міцність композитів та знайдено модифікатори, які підвищують показники міцності. Створено моделі та схеми впливу кремнезему на процес фотополімеризації та структурування олігоефіракрилатних систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г128.11 + Г583.25

Рубрики:

Залізо

Адсорбція газів і пари

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.23-100

Рубрики:

Шаруваті пластмаси на основі гетероланцюгових полімерів

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено полімерні композитні матеріали на основі епоксидної смоли, наповненої окисненим графеном у вигляді блоків із мікрометровою базисною поверхнею та нанометровою товщиною за концентрації наповнення 1, 2 і 5 мас. %. Зразки були двох типів, які відрізнялись часом витримки (до 25 діб і 6 год) у суміші у суміш і готували композиції. Хімічну стійкість композитних матеріалів визначали за ступенем набухання в розчинах: ацетон - етилацетат і 25 % розчині азотної кислоти. Досліджено механічні параметри зразків: міцність на стиск, на відрив від сталевої поверхні, знос під час стирання на сталевій поверхні та міцності на згин. Встановлено, що механічні параметри та хімічна стійкість наповнених композитів мають немонотонну залежність від способу виготовлення матриці композиту та вмісту наповнювача. Показано, що введеня графенового наповнювача істотно погіршує хімічну стійкість композитів. Зразки з більшою витримкою наповнювача в полімерній матриці характеризуються підвищеною хімічною стійкістю до агресивних середовищ. Кореляції концентраційних залежностей набухання та механічних параметрів, які мають екстремум за концентрації наповнення С = 1 мас. % не спостерігаються.

Володимир Васильович Різниченко (18.10.1870 - 01.04.1932) - видатний український геолог, академік (1929) Всеукраїнської академії наук (ВУАН), один із засновників і очільників Українського геологічного комітету та Українського науково-дослідного геологічного інституту (нині Інститут геології НАН України). Грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров'я, особливо Канівських гір, організував і очолив першу комплексну експедицію в район Дніпровської гідроелектростанції. Організатор Комісії з вивчення антропогенового періоду в Україні. Вивчав геологічну будову та тектоніку територій Середньої Азії та Казахстану. Склав першу геологічну та тектонічну карту Південного Алтаю. Російське географічне товариство вшанувало науковий подвиг ученого почесною нагородою - Срібною медаллю ім. М. М. Пржевальського (1914). Під час виконання експедиційних робіт зі зразками для дослідження відбирав і гірські породи для музею. До інвентарної книги Геологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України занесено кам'яні колекції (експонати) В. В. Різниченка, зібрані протягом всього життя.

Експериментально досліджено композиції епоксидної смоли з пірогенним нанокремнеземом типу "Аеросил А-300 в своїй незміненій, ущільненій ("Денсил") і поверхнево-модифікованій йодидом срібла фор- мах. Показано, що "Денсил" має значно нижчу здатність до загущення і, відповідно, в кілька разів вищу концентрацію утворення тиксотропної епоксидної композиції - 31 - 33 мас.% (у А-300 - 12 мас. %). Це, як правило, не понижує характеристики міцности полімерного епокси-композиту, а в ряді випадків підсилює їх (адгезію, міцність і модуль пружности за вигинання, модуль пружности за стискання та стійкість у високому вакуумі). За допомогою методу мікроскопії виявлено значні відмінності у морфології композитів з А-300 та "Денсилом". Вони проявляються у більш рівномірному розподілі "Денсилу", що виражається ув меншій кількості та меншому розмірі агломератів. Показано, що стійкість до термоокиснювальної деструкції не змінюється у разі додавання "Денсилу", але підвищується у разі додавання А-300 та суміші "Денсил" + AgJ. Введення "Денсилу" та суміші "Денсил" + AgJ підвищує стійкість до набухання та деструкції в агресивному ацетоновому розчиннику, в той час як А-300 не змінює її. Одержані результати експериментів вказують на перспективність технологій одержання наноматеріалів з кремнеземами А-300 та "Денсил" для створення покриттів, адгезивів або компаундів для промислово-реставраційних потреб.

Наведено літературний огляд, який доводить, що нанорозмірні флуоресцентні вуглецеві матеріали мають широке застосування. Зокрема, вони перспективні в біомедицині (внаслідок біосумісності - наприклад для біовізуалізації); оптоелектроніці; як хімічні флуоресцентні сенсори вимірювання концентрації металів, рН, аніонів, органічних речовин і біомолекул; як маркери для зняття відбитків пальців. Досліджено вуглецеві матеріали, одержані окисненням активованого вугілля, які за своїми оптичними характеристиками є подібними до вуглецевих наноточок. Мета роботи - синтез нановуглецевого матеріалу (НВМ) із доступної хімічної сировини. Як прототип, за основу синтезу використано методику отримання вуглецевого слабкокислого катіоніту. НВМ легко диспергується у воді, утворюючи стійкі колоїдні розчини, які демонструють люмінесценцію в синьо-зеленій області видимого спектра. За результатами термогравіметричного аналізу встановлено проходження термічної деструкції поверхневих функціональних груп. Про характер функціональних груп на поверхні НВМ спиралися на отримані дані щодо інфрачервоних спектрів. Контроль чистоти зразків проводили рентгеноструктурним аналізом порошку. Для чистого зразка спостерігався лише спектр аморфного вуглецю, а для неочищеного - спостерігаються рефлекси домішок NaCl. В області позитивних іонів МАЛДІ отримано кластери, які можуть належати фулереноподібним структурам вуглецю. Зазначено, що велика інтенсивність сигналу за m/z 44 свідчить про значну кількість карбоксильних груп. Для водних розчинів виміряно спектри люмінесценції, на яких спостерігається синьо-зелена флуоресценція. Збудження випроміненням із довжиною хвилі було обрано за результатами попереднього вимірювання залежності інтенсивності емісії від довжини збуджувального випромінення. На спектрі флуоресценції спостерігається широкий максимум за 450 нм, який дещо зміщується в довгохвильову область після центрифугування зразка та осадження крупних фракцій. Методом динамічного розсіювання світла встановлено, що в розчині присутні частинки з широким спектром розмірів, максимум розподілу припадає на відносно великі агрегати.